Коли настане весна...

Сьогодні в небі ніч на крилах

Пролетіла над землею

І я терпіти вже не вилах

Твоєї душі каміння скелю.

Я віднедавна був щасливим

Як вільний сокіл в небесах

Отруйних чар твоїх зрадливих

Пізнав я раз, а може й два

Як неможливо ввібрати жар твоїх долонь

І наче струни рветься душа

І дивний світ, покритий мороком, уже не для нас

Та я чекатиму коли настане весна…

Уже немає тих хто знав про тебе усе

Немає тих хто тебе пізнав

І ти не знаєш куди ця річка тебе занесе

Та ти пливеш, бо за правду ти усе віддав.

Як неможливо ввібрати жар твоїх долонь

І наче струни рветься душа

І дивний світ покритий мороком уже не для нас

Та я чекатиму коли настане весна

Я все ж чекатиму коли настане весна….